Види велоспорту

Сьогодні ми розповімо вам про різновиди велоспорту. У поняття велоспорт полягає не тільки вид спорту, а й стиль життя людей, які люблять екстрим, постійне змагання, або просто здоровий спосіб життя. Кожен вибирає собі напрямок до душі, будь то: гонки на велосипеді, подолання штучних або природних перешкод, виконання різноманітних трюків і т.д.

У велоспорті можна виділити наступні основні дисципліни:

• гонки на треку;
• шосейні гонки;
• маунтинбайк (МТВ);
• BMX;

А тепер більш детально про кожен вид велоспорту:

Перший тип це шосейні велогонки

Перший і найстарший вид велогонок, історія якого розпочалась ще у алекому 1868 році.

Вид велоспорту в якому велосипедисти змагаються в подоланні дистанції на швидкість на автомобільних дорогах.

Шосейний велоспорт приваблює найбільше спонсорів і вважається комерційною дисципліною.

До олімпійських видів шосейних гонок відносяться індивідуальні та групові гонки. До неолімпійських видів, критериум, багатоденна гонка, командна гонка, гонка в гору.

Давайте розглянемо кожен з під видів:

• Індивідуальна велогонка - шосейна гонка на час з роздільним стартом. Велосипедисти стартують на шосейних велосипедах з однієї точки по черзі, через певні інтервали часу.  За правилами найшвидші спортсмени відправляються в останню чергу. Хто з гонщиків проїде дистанцію за меншу кількість часу той і стає переможцем;
• Групова велогонка - в цьому виді велоспорту всі гонщики стартують одночасно. Вони повинні якомога швидше подолати дистанцію в 50 - 200 кілометрів (залежно від конкретної гонки).  Для того, щоб перемогти команди ведуть певну тактику;

• Критеріум - велогонка по колу, що проходить на міських вулицях. За правилами, через певну кількість кіл влаштовуються проміжні фініші, які приносять спортсменам призові бали. Велогонщик, набравший більшу кількість балів і стає переможцем. Критеріум цікавий тим, що глядачі, перебуваючи в безпосередній близькості від спортсменів, можуть в найдрібніших деталях спостерігати за їхньою боротьбою;

• Багатоденна гонка - проводиться в кілька етапів, які поділяються на перегони, час і групові гонки. Триває вона не менше двох днів. Переможцем стає велосипедист, що подолав усі етапи за меншу кількість часу. Найбільш знаменита багатоденна велогонка - Тур де Франс, яка проводиться у Франції і триває три тижні.
   

Другий тип це Трек

Такий вид велоспорту як гонки на треку проводяться на замкнутих доріжках овальної форми (треках). Для зручності велосипедистів трек має ухил до горизонту, на поворотах в 42°, а на прямих ділянках в 12.5°. Довжина і ширина треку можуть змінюватися в залежності від типу проведених змагань. Покриття доріжок може бути дерев'яне або бетонне.

Давайте розглянемо кожен з під видів:

• Спринт - велогонка в два - три кола на треку, традиційно вирішальними в цій гонці є останні 200 метрів дистанції. Спринт - це найстаріша дисципліна у велоспорті, в програмі змагань з'явилася в XIX столітті. Відбір спортсменів відбувається в кваліфікаційних заїздах, в яких перемагає той хто перший прийшов до фінішу. Вважається, що велосипедист стартує за спиною супротивника, займає виграшну позицію, так як лідируючий не бачить маневри супротивника;

• Командний спринт - гонка на треку, на короткі дистанції в яких беруть участь команди спортсменів. Кожна команда складається з трьох гонщиків, провідний гонщик намагається допомогти команді розвинути максимальну швидкість, а після першого кола він вибуває. Другий велосипедист в команді також вибуває після першого кола, а третій гонщик закінчує останнє коло. Час вираховується після фінішу останнього;

• Гонка на час - згідно з правилами гонки стартує один велосипедист і повинен проїхати коло рухаючись проти годинникової стрілки. У цьому виді немає кваліфікації та попереднього і проміжного кіл. Чоловіча гонка на час традиційно проводиться першою під час міжнародних змагань;

• Гонка за очками - змагання на треку з необмеженою кількістю учасників і одночасним стартом. Перемагає велосипедист який заробив найбільшу кількість очок в проміжних фінішах. Ця гонка входить в програму Олімпійських ігор;

• Скретч - групова гонка з одночасним стартом. Кількість учасників перегонів не повинно перевищувати 24 людини. Велосипедист який відстав на один коло від інших, вибуває з гонки. Якщо ж один зі спортсменів вирветься вперед на одне коло від інших, він автоматично стає переможцем;

• Індивідуальне переслідування - в цій гонці двоє велосипедистів одночасно стартують з протилежних сторін треку. Протяжність дистанції 4 км для чоловіків і 3 км для жінок. Спортсмени в цій гонці змагаються в витривалості і терпеливості.

• Командна гонка переслідування - в цій гонці також велосипедисти стартують з протилежних сторін треку, але тут стартують вже команди по чотири спортсмени. Дистанція складає 4 км у чоловіків і 3 км у жінок. Головним в цій гонці є взаємодія всіх членів команди для досягнення результату. Гонка показує не тільки рівень спортсменів і їх взаєморозуміння, а й уміння тренера підібрати хорошу команду.  Ця дисципліна вважається найскладнішою в трековому велоспорті;

• Кейрін - велогонка придумана в Японії. Велосипедисти стартують одночасно, попереду них рухається мотоцикл (смикни), який вони не повинні обганяти. Він залишає трек за 2.5 кола до фінішу, після цього велосипедисти змагаються на швидкість. Переможцем стає той хто фінішує першим;

• Медісон - парна гонка на треку. Два члена команди по черзі змінюють один одного проїжджаючи повз напарника. Іншими словами один гонщик бере участь в змаганні, а другий їде поруч і чекає моменту, коли його потрібно буде змінити. Кожні двадцять кіл влаштовується проміжний фініш і спортсменам нараховуються бали.  У 2002 році Медісон вперше прийшов на Олімпійські ігри;
   

Третій тип це - маунтінбайк

Маунтінбайк (від англ. Mountain bike - гірський велосипед; МТБ, mtb), екстремальний вид велоспорту, який представляє собою змагання на гірських велосипедах.

Гірський велосипед призначений для їзди в умовах відсутності дорожнього покриття.

Він є найпоширенішим типом велосипедів в даний час і безліч велолюбителів використовують його для повсякденної  їзди по місту так і за його межами.

Давайте розглянемо кожен з під видів:

Крос-кантрі (cross-country, XC) - є напевно найпопулярнішим видом велоспорту. Являє собою гонки по трасі зі спусками та підйомами, безліччю природних, іноді штучних перешкод (пересічена місцевість). Крос-кантрі входить в програму Олімпійських ігор; 

• Дерт (dirt jumping) - екстремальний стиль катання в велоспорті. Змагання проходять на спеціальній трасі з трамплінами з землі і полягають в стрибках через ці трампліни. Траси будують з трьох "верблюдів" (двогорбий насипу). Новачки тренуються на "верблюдах зі столом", тобто між горбами насипана земля, щоб падіння було не настільки травматичним. Дерт - передбачає виконання стрибків, захоплюючих трюків в повітрі і приземлень, але виконання трюків не обов'язково. Для заняття дертом треба придбати дертовий велосипед, якій саме підкажуть наші консультанти;
   
•  Швидкісний спуск (downhill, DH) - екстремальна дисципліна в маунтинбайке. Суть полягає в швидкісному спуску з гірського схилу на швидкість. Траси для DH традиційно дуже складні для подолання, на них присутня безліч природних  (дерева, каміння, коріння, ями) і штучних (біг-ейри) перешкод. Для заняття даунхілом потрібно відмінна підготовка, якісне спорядження та надійний велосипед;
• Фрірайд (freeride) - вільний стиль катання на велосипеді. Укладає в собі змішання різних видів велоспорту. Фрірайдери повинні бути відмінно підготовлені, так як цей напрямок дуже складний і травмонебезпечний. Велосипеди для фрірайду мають міцну раму, і надійні дискові гальма, їх вага зазвичай менше ніж вага байка для DH так як велосипедистам доводиться підніматися на них в гору;
   
• Паралельний слалом (DS, dual slalom) - ідею цього напрямку велоспорту взяли з лижних перегон. Два спортсмени одночасно стартують з вершини і спускаються по паралельних трасах на схилі гори, які дуже схожі. Протягом спуску спортсмени долають різні перешкоди (трампліни, обриви, повороти і т.д.);

• Дуал (dual, DL) - в цій дисципліні два спортсмени змагаються на одній трасі і кожен намагається обігнати опонента, так як це положення найбільш вигідне. Допускається застосування сили між спортсменами для досягнення перемоги;

• Байкер-крос (Bikercross, 4X, 4cross, cross, BSX) - є однією з найефектніших і травмонебезпечних напрямків у велоспорті. За правилами одночасно стартують чотири людини, на наступний етап проходять ті хто фінішували першими, а в фіналі зустрічаються найсильніші спортсмени, які і розігрують призові місця. Траса для байкер-кросу широка і рясніє різноманітними перешкодами, її протяжність становить приблизно 250 метрів.  У різних країнах по різному називають цю дисципліну: в Росії - байкер-крос, в США - mountain cross, в Європі - 4X або 4cross;
   

Четвертий тип це - BMX (Bicycle Moto EXtreme) 

BMX (Bicycle Motocross або велосипедний мотокрос) - це різновид велоспорту, який відрізняється видовищністю і екстримом.
Спортсмени виконують різні трюки на спеціальних BMX велосипедах. 
Імовірно ця дисципліна з'явилася в 70-і роки ХХ століття в результаті наслідування підлітками своїх кумирів з мотокросу.

Давайте розглянемо кожен з під видів:

• Рейсинг (racing) - BMX почав розвиватися саме з цього напрямку. Являє собою гонки на велосипедах по звивистій трасі, буяє безліччю поворотів і трамплінів. У гонці беруть участь до восьми чоловік, а перемагає перший фінішувавший, тут не передбачається виконання трюків;

• Стріт (street) - напрям BMX, які полягають в катанні і виконанні трюків в умовах міста. Тут, як і у фрірайді, спортсмени ні чим не обмежені. Для виконання трюків велосипедисти використовують різні перешкоди (перила, дахи, лавки, сходи, паркани, бордюри і т.д.). Цей вид велоспорту дуже популярний серед молоді;

• Дерт-джампінг (dirt jumping) - крім BMX цей напрямок відноситься і до маунтинбайку, тобто можна використовувати як BMX велосипеди так і модифіковані гірські байки. Учасники змагань виконують різні трюки в повітрі стрибаючи через спеціальні трампліни;

• Флетленд (flatland) - BMX дисципліна припускає виконання різноманітних трюків на рівній поверхні (обертання на одному колесі, їзда спиною вперед, їзда без допомоги ніг і рук і т.д.). Це схоже на танець на велосипеді. Головною умовою є те, що спортсмен не повинен торкатися землі частинами свого тіла. Цей вид вважається найбезпечнішим і багато BMX спортсменів починають саме з нього;

• Верт (vertiсal - скорочено vert) - дисципліна BMX представляє собою катання в рампі (спеціальне споруда - half-pipe), яка схожа на трубу розрізану навпіл. Спортсмени повинні розганятися по рампі, вилітати над нею і робити в повітрі різні трюки (обертання, сальто і т.д.), потім вони приземляються назад в рампу. Бувають міні рампи, розміром до 2-х метрів і рампи до 5-ти метрів;

Для того, щоб зайнятися яким-небудь видом велоспорту, потрібно не так вже й багато, в першу чергу це велосипед, потім велике бажання і завзятість. Обирайте свій стиль та долучайтесь до великої дружньої вело спільноти.

Якщо Вам потрібна більш детальна інформація, то просимо звертатися до наших консультантів у магазинах ВелоХаус, або пишіть у коментарях, ми з радістю Вам допоможемо.